Пару місяців тому я думав про візуалізацію вимкнення електроенергії, а нещодавно у твітерах почали знову обговорювати таку ідею, і це вийшло цікавою задачею, тому на вихідних, нарешті, зробив це все.
АТТЕНШН: Мапа не показує жодних даних в реальному часі (лише відносно графіків) та можливо є багато помилок – використовуйте її лише в інформаційних цілях, ну і всьо!
Відповіді на очікувані запитання
Якщо якийсь будинок взагалі ніяк не світиться – скоріш за все (99%), проблема десь у мене – багато вулиць та будинків не розпізналось, але може раптом бути таке, що його також немає у розкладі Yasno.
Чому в якийсь момент всі зони червоні та сірі – я не знаю. Можливо, в цей час перемикають черги, або є якісь потенційно якісь інші причини.
Скоріш за все, і на більшість інших запитань у мене буде одна і така ж відповідь – я не знаю :)
Про процес
Через те, що будинків дуже багато, і по геокодуванню умовний гугл (або інших сервіс з мапами) з мене стягнув би нормально грошей, прекрасна альтернатива – OpenStreetMap!
Дані про все, що є в Україні доступні на Geofabrik. За допомогою claude та osmium я зміг завантажити, відфільтрувати лише будинки (вулиця, номер будинку та полігон, який описував цей будинок) по bounding box Києва (вже пізніше побачив, що там можна зразу витягнути все з конкретного полігона), і вже в Jupyter Notebook почав працювати з даними – через pyrosm вдалось дофільтрувати дані вже фактичними київськими будинками, і щось вже стало виходити!
З Yasno витягнути назви вулиць теж дуже просто – скоріш для все, для оптимізації вони їх кладуть в local storage. А з обʼєднаннями назв вулиць OSM та Yasno вже стало складно – абсолютно різні формати. Причому, якщо для найпростіших («Михайлівська вулиця»/«вул. Михайлівська») та трохи складніших («вулиця Андрія Малишка»/«вул. вулиця Малишка Андрія») є якісь патерни, то для багатьох нових назв вулиць (наприклад, проспект Повітряних Сил) вже немає в Yasno ніякої інформації. Ну і трапляються також орфографічні помилки в назвах, тому вулиця Казарменна в Yasno виглядає, як «Казармена».
Врешті-решт, там вже залишалось під кінець приблизно 150 вулиць, (це до 10% від всіх назв вулиць) я переключився на іншу проблему – номера будинків! Для простих варіантів (24А та 24-А або 24/A) знову написав скрипт для нормалізації номерів, але були й складніші варіанти, наприклад «Саксаганського, 33» в OSM та «Саксаганського 33/35» в Yasno – фактично це один і той же будинок, але дріб іноді потрібно враховувати для будинків з літерою (12/Б). Десь вирішувалась проблема, але з іншими будинками вона зʼявлялась, тому для деяких будинків може бути неактуальна інформація, і треба перевіряти.
Ну і величезна подяка команді OSM Україна за те, що я можу безкоштовно використовувати їх тайл-сервер :)
Шукаючи різні проєкти, які використовували термопринтер для попередньої публікації, я натрапив на Good Enough – це невелика компанія людей, які роблять багато штук джаст фо фан, і деякі з них навіть монетизуються успішно. На тому сайті є розділ під назвою Good Enough TV – кожен розробник додає у стрічку різні відоси, які йому сподобались, ділиться ними та публікує свої рекомендації у вільний доступ. Це той контент, який ніколи мені в рекомендації не потрапить (бо я ніколи не залипав на відео, де вирішують судоку по 30-40 хвилин), але я вечорів я насолоджувався відосами з tv-стрічки.
У твітерах колись було гілті плеже – дивитись та знаходити щось цікаве не в "For You", а серед залайканих твітів у моїх людей-маркерів. Через те, що у мене в твітері приховані абсолютно будь-які рекомендації та "For You" вкладка (через прекрасний плагін Control Panel for Twitter), то це була єдина можливість знаходити цікаві та не дуже популярні акаунти, не використовуючи жодного алгоритму твітера. Зараз лайки вже прибрали – це був досить логічний хід з боку твітера, щоб підвищити перегляди "For You" в тому числі.
Декілька днів тому ми розмовляли зі Стасом, що у нього часто просять рекомендації людей, кого почитати зі світу українського UI/UX/CX. Є дуже багато прекрасних блогів/каналів з невеликою кількістю підписників, але з дуже гарним контентом – про них ніколи не дізнаєшся, поки їх хтось не порекомендує.
Звісно, що алгоритмовані рекомендації будуть рулити капіталістичним світом та продуктами, але завжди буде ось ця невелика тепла та лампова частина, яку складно знайти та де не намагаються набрати клікбейтом велику кількість підписників. Такий контент не порекомендує ютуб/інстаграм/твітер, але який все ще можна знайти, отримуючи рекомендації від когось іншого. До речі, спотіфай дуже рідко, але додає в Discover Weekly непопулярні (але цікаві) гурти, або щось схоже можна знайти в різних сабредітах.
Я час від часу думав, як це повинно виглядати (бо виводити загальний список та стрічку – це дуже boooring), і здається, вже починається більш-менш вимальовуватись загальна картина. Звісно, що це буде досить нішева штука, але сподіваюсь, що допоможе знаходити ось ці hidden gems.
Одного ранку я прокинувся, зайшов в соціальну мережу твітер, і побачив запитання від якогось чувака – він запитував, хто що робив цікавого з термопринтером? І я раптом зрозумів, що вдома не вистачає для експериментів саме цього принтера! Швиденько підібрав найгарніший термопринтер в інтернеті, отримав його, роздрукував своє перше зображення, і спробував зробити шось серйозніше!
🎥 Лайв (UPD Вже не працює)
Оновлено: Тут раніше був стрім з записом коментарі донатів, які закидуються на банку. Ви можете переглянути, наприклад, останній.
Потрапити на стрім ніколи не було простішим – треба закинути будь-яку суму (від 1 грн, але вона може трошки збільшитись в залежності від попиту, і чи вдома я – щоб папір швидко не закінчився – це буде невидима донатна рука), і коментар надрукується протягом наступної хвилини (якщо він раптом не впаде або папір не закінчиться та не зажує)!
Все, що впаде на ту банку, в кінці-кінців піде на якийсь збір у твітері, бо намагатись окупити цей девайс – це дуже тупо!
Про термопринтери
Взагалі, термопринтери – досить цікава штука! Їх використовують в основному для друку чеків та квитків, де не витрачається фарба, і не треба постійно думати, що там щось може висохнути або треба замінити фарбу. Але з часом шрифт зникає – у мене самий перший в житті квиток на літак вже вицвів, тому виглядає, як новий!
А розробники на основі термопринтерів час від часу роблять різні штуки:
Є камера-принтер, де замість фото створюється та друкується вірш на основі того, що потрапило в кадр;
хтось ще створив мімімішний Little Printer, на якому друзі можуть публікувати та друкувати повідомлення через інтернет;
хтось собі друкує кожного дня автоматично todo-списки задач або прогноз погоди, або заголовки новин – всі ідеї прямо прекрасні!
І на якісь дизайнерській конференції дизайнери з фізичними продуктами сканували на якомусь стенді свої продукти, і принтер друкував посилання на створене відео з QR-кодом;
Як це працює
MVP-версія виглядала якось так. Зараз у камери ще зʼявився нормальний повноцінний штатив замість для підставки моделі літака, але в цілому все точно так само і виглядає. Додано пізніше: перед публікацією я зрозумів, шо папір гарно не скручується, тому там зʼявилась [невидима на відео] планка, через яку тепер прокручується папір :)
У мене вдома валяється Raspberry PI, яку до останнього часу я використовував для перевірки електроенергії вдома, але тепер їй разом з камерою випала важлива роль – бути сервером!
А реалізація вийшла навіть умовно простою – є веб-сервер, який підписаний на вебхуки від монобанку (до речі, стало відкриттям, що при проксюванні A-записів в cloudflare DNS, вебхуки взагалі не приходитимуть – їх зазвичай вмикають, щоб приховати IP сервера), який постійно тримає підключення з принтером по блютузу (навіщо кабель? щоб тримати постійно на зарядці), генерує зображення з сумою/датою/описом та надсилає на друк. З текстом все дуже погано, тому постійно генерується зображення.
Стрімиться це все на youtube – дуже дивно, але я взагалі не знайшов сервісів, де можна дуже довгі робити стріми. Зазвичай на стрімінг-платформах ліміт в 2-4 години, а тут точно треба більше.
Ну і для випадків з вимкненням світла, це все переключається автоматично на power bank, який працює як UPS. Дивно, що роутер дуже чутливий до відключень, тому він вимикається та вмикається, а raspberry навіть не помічає переключення, тому намагається підключитись знову до ютуба.
Звучить та виглядає приблизно якось так:
На майбутнє
Початкова ідея була, щоб дозволяти друкувати графіті, але це точно не вийшло б зробити за декілька годин, хоча ось зараз згадуються малюнки на картах тривог та тікток-гадалки, і є потенціал!
Енівей, якщо у вас є ідеї, що можна зробити на основі цього – пишіть всі ідеї на пошту! Обіцяю, шо ні копійки від вашої ідеї в карман не піде 😀
Півтора року тому я створив для себе інтеграцію та віджет, чи є вдома світло – тоді той пост сильно завірусився, а от під час останніх вимкнень світла почав знову підіймати бота для ЖК зі станом світла, і раптом згадав, що у мене ще падають логи від nginx до ендпоінтів, які використовуються у цьому віджеті – стало цікаво подивитись, як виглядають графіки перевірок, і чи корелюється це з вимкненням світла.
Прибравши IP-адреси, які постійно офлайн, вийшов список з 800 адрес. А якщо прибрати ті, які перевірялися б хоча 5 раз, то виходить ~300 IP-адрес, які хоча б декілька раз перевірялись – не дуже багато, але…
Україна в цілому
Побудувавши графіки за останній тиждень, дуже гарно видно те, як вимикали світло протягом дня 27-го травня, причому вийшло умовно більш-менш рівномірно. В наступні дні вимкнень не було, і от знову якраз увечері 1-го червня на графіку видно вечірні вимкнення світла.
Чому уночі практично немає запитів (бо здавалось, що кількість запитів повинна бути однаковою)? Мені здалось, що віджети на iOS доволі розумні, тому не роблять запити, якщо користувач взагалі з телефоном не взаємодіє – вночі це саме той випадок.
Використавши пакети для визначення міста за IP адресою, вдалось відфільтрувати, і ситуація по Києву дуже схожа на загальну картину по країні – більша частина всіх перевірок йде саме з Києва.
Мені здалось, що у Харкові ситуація в рази гірша, але хоч зараз приблизно до 30 айпі-адрес перевіряється з харківською локацією, але все одно графіки досить схожі на загальні:
Cloudflare Radar
У Cloudflare є прекрасний публічний сервіс – Cloudflare Radar, на якому видно, як живе інтернет. Там було прекрасно видно, як під час та після деокупації Херсона інтернет-трафік йшов через Росію, а потім пішов через Україну (але не у всіх провайдерів):
Або як вимикався і підіймався Київстар, і не було запитів з IP-адрес мереж цього оператора:
І дійсно, там також видно вимкнення світла в регіонах, особливо в Сумах:
Traffic dropped yesterday, particularly in Sumy with an 82% decrease at ~21:00 UTC. Odessa, Kyiv, Kharkiv, Vinnytsia, and Poltava were also impacted. Usual traffic returned after 05:00 UTC.
Я думав, що час тимчасових вимкнень світла теж буде видно різницю, але виглядає, що різниця не дуже суттєва.
One more thing
До речі, є прекрасний проєкт – СвітлоБот, який допомагає створити бота, який повідомлятиме про зміну стану світла.
У них є карта, де видно локації, де світла немає. Під час блекаутів я нею користувався для перевірки стану світла в сусідніх домах – в них вимикали світло на 5 хвилин раніше, чим у мене, тому це врятувало декілька разів від того, щоб провести пару годин у ліфті :)
А зараз там можна спостерігати за ситуацією, як прямо зараз вимикається світло та в яких частинах. Сподіваюсь, вони теж якусь аналітику викладуть з часом – впевнений, що у них в рази більше інформації зібралось.
Колись у мене виникла ідея створити та зібрати в електронному каталог всіх виданих книг українськими видавництвами з автоматичним оновленням. Я зараз потрохи збираю ці списки, і час від часу на основі цієї бігдати іноді зʼявляються всраті гіпотези. На цей раз їх зʼявилось дві – чи можна якось візуалізувати книжки на основі подібності їх описів, та як виглядали б рекомендації книг по якомусь запиту на основі створених відгуків та описів різних книжок.
Про біль збору даних про книги
На превеликий жаль, даних українського реєстру ISBN у вільному доступі немає. Книжкова палата України (установа, яка видає ці ISBN-коди) публікує літопис книг в електронному форматі (і я вже думав почати їх обробляти), але, як виявилось, з трирічною затримкою. Я до них звертався за допомогою, і Палата відповіла, що актуальна інформація за останні роки є у них лише в паперовому форматі, тому вони запрошують мене відвідати бібліотеки (де сканування платне, і це приблизно по 160 сторінок на кожен місяць) або оформлювати підписку на цей журнал додому.
Якщо раптом у вас є інформація або думки, де ще можна спробувати отримати (окрім сайтів книжкових магазинів) – напишіть мені!
Трохи технічних деталей
Є така штука, як Embeddings – текст переводиться у вектори (значення а-ля [0.8, 0.5, 0.4, 0.9, ....]), та для пошуку схожих текстів використовується косинус подібності між цими векторами (cosine similarity). Основний плюс таких LM, на відміну від того ж еластіка/сфінкса – те, що вони працюють добре при дуже нечітких умовах пошуку та намагаються розібратись у запиті.
Зараз зʼявилось трошки більше, чим мільйон SAAS-стартапів, які продають доступ до векторних баз даних, хоча у більшості випадків прекрасно підходять різні безплатні рішення, наприклад, Chroma. За замовчуванням вони використовують модель, яка не розуміє кирилицю, а використовувати OpenAI можу бути дуже дорого (бо це українська мова!), але є досить багато відкритих моделей з підтримкою української мови, які можна запускати у себе на ноутбуці – я використав sentence-transformers/paraphrase-multilingual-MiniLM-L12-v2, яка має найбільше лайків та завантажувань, хе-хе-хе!
Ну і ці всі експерименти проводились на основі декількох тисяч найпопулярніших книжок, які знайшлись в деяких реєстрах та інтернет-магазинах, тому тут може не бути багато інших (не менш популярних книжок). А відгуки всі я взяв з гудрідз – у них тепер новенький GraphQL для моїх цілей!
Схожі книжки по опису
Після створення векторів всі описів книг, та погравшись з коефіцієнтами для візуалізації, мені все-таки вдалось більш-менш кластеризувати більшість доданих книг! Вийшло якось так:
Візуалізація (краще відкривати з ноутбука, бо для телефонів це не дуже оптимізовано):
Взагалі, там на графіках є багато хибно позитивних випадків, але в цілому виглядає так, що багато описів книжок корелюються між собою. Звісно, що у якості основного методу рекомендацій цей спосіб не підійде, хоча повертає місцями результати з дуже неявним звʼязком та не дуже зрозуміло, що може їх обʼєднувати, але у них все-таки щось спільне є! Наприклад, «10 країн після карантину» та «Маленька книгарня щастя».
Пошук на основі відгуків та описів книг
Останні декілька днів я безсовісно витягував коментарі до книжок з гудрідзу – напевно, це найцінніше, що там є, хоч там і багато коментарів рівня «сподобалось»/«не сподобалось». Маючи цей список, мені стало цікаво, чи можна порекомендувати якісь книжки на основі коментарів (а потім – на основі тих же описів).
Як виявилось, пошук досить погано працює по коментарях, трохи краще по опису книг, але все одно дуже мееех!
Q: Роман про дівчину, яка проживала в Криму A[Review][1]: Марина Гримич - Клавка A[Review][2]: Анастасія Левкова - За Перекопом є земля A[Book][1]: Анастасія Левкова - За Перекопом є земля A[Book][2]: Олена Улановська (пер. з англійської Валерій Терзі) - Місто, в якому цвіли абрикоси
Q: Чому у Запоріжжі так багато нещасливих людей A[Book][1]: Марк Лівін, Ілля Полудьонний - Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці A[Book][2]: П’єр Самсон (пер. з французької Ростислав Нємцев) - «Мамонт»
Q: Як підготуватись до війни A[Review][1]: Олександр Дєдик, Михайло Слободянюк, Олег Фешовець - Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій: Порадник для цивільного населення A[Review][2]: Сунь-цзи - Мистецтво війни A[Book][1]: Олександр Дєдик, Михайло Слободянюк, Олег Фешовець - Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій: Порадник для цивільного населення A[Book][2]: Валер'ян Підмогильний - Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття
Деякі результати прям дуже цікаві, в цілому пошук все ще погано працює. А з іншого боку, я навряд чи колись дізнався б про «Мамонт» Самсона, про книжку з рейтингом 2.83 :)
Але мені все ще здається, що проаналізувавши відгуки (наприклад, аналіз настрою кожного відгуку) іншими шляхами можна знайти дуже багато чого нового.
До речі, якщо коментарі спробувати теж візуалізувати між собою (що взагалі не має ніякого сенсу), то зʼявляється величезний парашут, який дійсно не має сенсу!
Ще про рейтинги
У ще була ідея сформувати список з найбільш контроверсійних українських книжки, але як виявилось, їх взагалі не так багато. Але так як у мене є ця інформація, то я тепер знаю книжки з найгіршим рейтингом! У більшості з них, мінімальна кількість оцінок:
Назва
Рейтинг
Кількість
Видавництво
Від пустки, Юлія Шекет
2.38
8
Видавництво Анеттти Антоненко
Суспільна пам’ять та її імпланти, Ґолька Мар’ян (пер. з польської В.Ф.Сагана)
2.5
1
НІКА-ЦЕНТР
Божевільні з Вифлеєма,Усама аль-Ейса (пер. з арабської Богдан Горват)
2.5
2
Видавництво Анетти Антоненко
Звідки росте борода?, Юрій Николишин
2.5
2
Апріорі
Вілла Анемона, Галина Петросаняк
2.5
20
Книги ХХІ
Секс у людському коханні. Ігри, в які грають у ліжку, Ерік Берн
2.73
33
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Пор'ядна львівська пані, Люба Клименко
2.83
89
НОРА-ДРУК
«Мамонт», П’єр Самсон (пер. з французької Ростислав Нємцев)
2.83
12
Видавництво Анетти Антоненко
«Колір повітря», Абдо Вазен (пер. з арабської Оксана Прохорович)
2.84
17
Видавництво Анетти Антоненко
Камінна оргія, Євгенія Кононенко
2.88
25
Видавництво Анетти Антоненко
Хвала гніву. Чому ми повинні гніватися частіше і більше, Сальваторе Ла Порта (пер. з італійської Любов Котляр)
2.91
24
Видавництво Анетти Антоненко
У що вірити, Рудольф Ташнер (пер. з німецької Олександр Юдін)
2.94
10
Видавництво Анетти Антоненко
А за кількістю оцінок, на першому місці «Я бачу, вас цікавить пітьма» (6629 оцінок), на другому «Тигролови» (3930) і далі вже йде звичайний бестселер-список з «Спитайте Мієчку» Кузнєцової, «Інтернат» Жадана та «Танці з кістками» Сем’янківа.
На Github є прекрасна платформа GitHub Actions, яка гарно відома розробникам, де можна запускати автоматичні скрипти/різні перевірки при якихось діях. Мало хто знає, що також там можна запускати періодичні задачі.
Нещодавно зʼявився датасет зі знищеними повітряними цілями. Скрипт кожного дня витягує повідомлення за останній день (з моменту попередньої обробки) з зображеннями з телеграму Повітряних Сил; перевіряє, чи схоже зображення на звіт від Повітряних Сил, якщо так – надсилає його на OpenAI для розпізнавання тексту, а далі він оброблюється, і публікується все, що він зміг обробити. Наприклад, ось таке за останню ніч:
Так я не дуже довіряю гудрідзу тримати списки прочитаного, то вони теж автоматично вивантажуються кожного дня та зберігаються. Через те, що гітхаб дозволяє вбудовувати використовувати все, що публікується на сайтах, а мій двигунець для блогу не дуже сильний, то моя книжкова поличка використовує саме ці дані. Або під час мого гівевея, менеджмент великої кількості книжок стає складним в якийсь момент, тому в гудрідз я маніпулював тегами bookcrossing та own, щоб відмічати дійсно подароване комусь.
Ця ідея з автоматичною генерацією стрічки була вже дуже давно в голові – в нульових роках були стрічки з агрегованими публікаціями з блогів, а зараз тримати простий список з рекомендаціями вже не дуже цікаво.
Через невеликі обмеження моєї блог-платформи, і те, що я для деяких задач люблю тикати на гарні кнопочки, а не в терміналах сидіти – то використав якраз ці ж самі github actions для генерації стрічки.
На сторінці оновлюються публікації автоматично три рази на день, і відображаються публікації за останні пару тижнів.
До речі, я думав якось експортувати лайкнуті матеріали з reeder замість цього блогрола, і навіть шорткат створив для щоденного автоматичного запуску, і це все працювало, але reeder дає доступ лише до матеріалів з «Read Later», а не основної стрічки, і виявилось, що на практиці досить складно додавати в список для читання, а потім лайкати публікацію.
Я досить часто щось читаю, слухаю або дивлюсь на ютубах, тому в цій серії публікацій буду приблизно кожного тижня збирати та писати про якісь цікаві матеріали, які я знайшов за минулий тиждень.
Годинна лекція художника Павла Макова на ютубі про українську культуру та мистецтво, і про її поточний стан. Про те, як у нього скуповували картини музеї у 80-х роках з Москви, бо побачили нову «українську хвилю». Про те, як sotheby's приїжджали в Україну та про те, чому в білу продавати картини дуже складно. Про проблеми перекладів – українських книжок не так багато англійською та на інших мовах, що лише деякі з книжок Жадана (Павло згадує розмови з ним) – приватні ініціативи. Є досить суперечливі тези, але в цілому дуже сподобалось та показує стан речей.
До речі, у 2019-му році я був в книжковому у Гарварді, і єдина книжка українського письменника – це Жадан, навіть фотку напамʼять зробив:
Матеріал від Текстів про рекомендації в аптеках – що фармацевти відповідають в першу чергу за питаннями а-ля «Що у вас є від температури?» та як рекомендовані ними препарати повʼязані з компанією, яка тримає цю аптеку.
Максимально проста гра під назвою «No vehicles in the park». Наводиться 27 запитань (після перших 7 можна перейти до результатів), і треба обирати в кожній ситуації, чи порушується це правило, чи ні. В самому кінці автор пояснює детально суть гри та наскільки у вас схожі результати з більшістю. Загалом це гра про модерацію контенту (і чому це складно), а кожна машина повʼязані з політичною філософією.
The Questioning Mind Is Most Alive. Дуже гарний пост про допитливість в людях, написаний в прекрасній та легкій формі. Таке дуже подобаєцця читати під ранкове кохве.
На вихідних прочитав книжку «Повітряна війна і література». Це чотири тексти з лекцій про історію руйнувань під час другої світової, але найбільш тригерним був перший текст – про бомбардування Гамбурга та інших міст в 1940-х роках, про спогади людей, які вижили та про їх колективну відповідальність. Взагалі, є дуже мало фактів про знищення міст у творах після 45-го, і автор робить гіпотезу, що це наче як самозамовчування. В сімʼях та персональних історіях теж про це нічого не розповідалось – через це дуже залишилось дуже мало історичних фактів про це, тому ця книжка та дослідження Зебальда одні з небагатьох про це.
«Під час нальоту, який почався 28 липня о першій ночі, на густозаселений район на схід від Ельби, що охоплював квартали Гаммербрук, Гамм-Норд і Гамм-3юд, Білльвердер-Аусшлаг, а також почасти квартали Санкт-Георг, Айльбек, Бармбек і Вандсбек, було скинуто десять тисяч тонн фугасних і запалювальних бомб. За вже випробуваною методою, спершу чотиритисячофунтові фугаси вибивали всі вікна й двері, затим від легких запалювальних снарядів займалися горища, а запалювальні бомби вагою до 15 кілограмів пробивалися до нижчих поверхів. Буквально за декілька хвилин по всій зоні бомбардування, яка становила приблизно двадцять квадратних кілометрів, спалахували велетенські пожежі й розгорялися так швидко, що вже за чверть години після падіння перших бомб увесь повітряний простір, хоч куди поглянь, перетворився на суцільне море вогню. А ще через пʼять хвилин, о першій двадцять, здійнялася вогняна буря такої сили, яку ніхто й ніколи не міг собі дотепер навіть уявити. Здійнявшись на висоту двох тисяч метрів, вогонь із такою силою затягував кисень, що повітряні потоки досягли потужності урагану. Так усе горіло протягом трьох годин. Сягнувши апогею, буря зривала фронтони й дахи будинків, розкручувала в повітрі балки й плакатні стенди, виривала з корінням дерева і підхоплювала людей, мов живі смолоскипи. За обваленими фасадами язики полумʼя злітали на висоту будинків, вони мчали, як хвиля прибою, зі швидкістю до 150 кілометрів на годину, вогненними валами розкочувалися в дивному ритмі над відкритими площами. У деяких каналах горіла вода. У вагонах трамваїв плавилися скляні шибки, запаси цукру кипіли в підвалах пекарень. Люди, які тікали з укриттів, вгрузали в розплавлений, пухирчастий асфальт й осідали в гротескно викривлених позах. Насправді ніхто не знає, скільки людей загинуло тієї ночі та скільки збожеволіло перед тим, як їх забрала смерть. Знаходили людей, які задихнулися від чадного газу й досі сиділи за столами чи притулившись до стіни; деінде знаходили купи плоті й кісток, а то й цілі гори людських тіл, ошпарених окропом з опалювальних котлів, які вибухнули. За температури, що сягала тисячі градусів і вище, багато тіл так обвуглилися, що рештки великої родини можна було винести лише в одному кошику для білизни».
Мені подобаються фізичні книжкові магазини – дуже цікаво спостерігати, як там намагаються не лише гарно викласти книжки по категоріях, а додати невеликі та приємні штуки, які зорієнтують читача та зроблять пошук ще приємнішим заняттям, щоб не ходити та обирати книжку по обгортці (але нічого проти не маю проти такого вибору серед вина!). Наприклад, в офлайн-магазині в амазоні я колись бачив невеликі elink-екрани з рейтингом в гудрідз, який постійно оновлювався. У деяких магазинах зʼявляються додаткові категорії а-ля «теплі історії до блекаутів» та «базова база» до серії Віхоли з українськими класичними письменниками, а десь – запаковані в крафтовий папір книжки, але з цікавим описом (можливо, саме умовний gpt і генерує ці описи, хе-хе!), який зацікавить придбати. А в Торонто я колись побачив колись реальний книжковий автомат, який за два (канадських!) долари подарує якусь книжку з приємним олдскульним ароматом – зараз таких вже майже ніде не знайти!
Досить часто я просто сканую штрихкод в гудрідз, і читаю відгуки та рейтинг, але тут зʼявляється проблема – це все невідомі мені люди та дуже часто не дуже зрозумілий рейтинг...
Рейтинг книжки
Рейтинги книжок – це дуже індивідуальний критерій. Якийсь читач може знайти щось нове та цікаве, а для когось це може бути на рівні. Хтось може з часом змінити свою оцінку, а для когось це може бути перша прочитана в їх житті, яку вони до кінця рекомендуватимуть. Географія читача, його характер, попередні знання про якусь тему, уподобання – у кожного різні, тому в рейтингах часто немає якогось silver bullet.
Щодо книжкових рейтингів, головний монополіст – це гудрідз, який належить іншому монополісту – амазону. Амазон за останні роки перестав розвивати сервіс, закрив доступ для розробників та оновив приблизно 1 (одну) сторінку з новим дизайном. Не дивлячись на все це, сайтом дуже активно користуються читачі.
Іронічно, що не розвиваючи сервіс, амазон пише про проблему бомбінга у вигляді 1-зіркових рейтингів та просить користувачів боротись з ними – на сайті можна опублікувати книжку, яка буде опублікована колись в майбутньому. Це робиться, наприклад, для маркетингових цілей та підбурювання інтересу – додавання в список для читання побачать всі друзі, тому створюється мережевий ефект. Одним з прикладів є книжка Елізабет Гілберт, по якій українські читачі в гудрідз пройшлись шакалячим експресом 500-ма однозірковими відгуками, тому її вирішили не публікувати. Але все ще ж її з цих читачів ніхто не читав, тому якби це сталось після публікації, то залишилось би відкрите питання, як діяти з рейтингами.
Також є багато «вбивць goodreads» – від трохи дивного StoryGraph, закінчуючи хіпсерськими Oku. Найбільша проблема (база книжок та нетворкінг) залишається так і не вирішеним питанням. Деякі з сервісів (наприклад, Readerly) з часом закриваються, так і не знайшовши свою аудиторію.
Деякі українські книгарні теж анонсують свої «українські версії Goodreads», але дивлячись на їх сайти інтернет-магазинів, де все згенероване з чатгпт, ці ресурси навіть в українському сегменті навряд чи замінять.
В гудрідз я відкрив для себе алгоритм друзів-маркерів – дуже резонують рекомендації та відгуки тих читачів, з якими у мене більш-менш спільні інтереси та оцінки книжок. Ще досить цікавий (і нереально субʼєктивний) факт, що репрезентативними мені виглядають профілі, у яких середня оцінка близько 3.5-3.7.
Але, передивляючись книжки в якомусь магазині, мені дуже зацікавив формат з написаними від руки та прикріпленими до стелажів відгуками. І тут я зрозумів, що одна з прекрасних ідей для рекомендацій – ✨сторітелінг✨!
Сторітелінг як рекомендація
Взагалі, рекомендації зараз можна почути абсолютно всюди в інтернетах – це твітери, інстаграми, подкасти, інтервʼю, новини або якісь раптові коментарі будь-де. На жаль, це завжди досить точкові рекомендації – після них завжди приходиться читати додатково на інших ресурсах.
Я дуже зрадів, коли нещодавно побачив анонс «Книжкового сомельє», що нарешті це вже зʼявилось у нас, і швиденько встановив їх додаток! Виявилось, що там взагалі я ніяких відгуків не знайшов, і так до кінця не зрозумів, як це працює (та як додатком користуватись), хоча ідея досить прекрасна.
Але у мене в закладках є сервіс, який підкорив моє серце – Shepherd. Ідея нереально проста – мужик просто надіслав [холодні] листи (але з невеликою персоналізацією) письменникам та авторам книг, з пропозицією опублікувати їх улюблені книжки з розповідями, що найбільше сподобалось, але також він дасть посилання на продаж книг цього автора, і це дуже гарно спрацювало для авторів. Інші читачі також можуть вже додавати свої рекомендації, і тому саме з відгуками показується спеціалізація/експертиза автора, тому якщо якийсь історик радить почитати Плохія – треба читати!
Сайт також розбито на категорії та топіки. Мені дуже цікаво стало, що читають про війну, і там досить цікаві рекомендації та розповіді, що читачі відчули, читаючи.
Або «Інтернат» Жадана:
Сподіваюсь, в найближчі роки зʼявиться щось таке у нас теж з адекватними лідерами опіній (хехехехе), тому не прийдецця гуглити кожного разу «Що з книг читає Поворознюк»! Або цим займусь я (якщо доживу)
Пару тижнів тому у твітері розлетілась моя інфографіка, від якої у дизайнерів (і у мене теж) ледь не зупинилось серце від зменшеного масштабу ракет та дронів, але на якій прекрасно видно масштаб кількості збитих шахедів – зображення навіть опублікувало Міноборони.
На редіт зображення теж потрапило з досить цікавими коментарями:
Збір та аналіз
Інформації про кількість збитих цілей кожного дня у відкритому доступі та зручному форматі за рік не було – в офіційних звітах Генштаб публікує лише загальну інформацію за ракети/БПЛА. Повітряні Сили публікують кожного дня зображення, тому ми вирішили спробувати їх розібрати. За весь рік зібралось 246 зображень, і Clark from InVisionМихайло з Alerts.in.ua зібрав їх з соціальних мереж. Звіти публікують не кожного дня, але у деякі дні можна побачити декілька звітів.
Парсинг та обробка
Спочатку треба було всі дані перевести в текстовий формат. Я так і не знайшов гарних бібліотек, які витягнули б цей текст з зображень з українським текстом, але gpt-4 вміє у vision – може розпізнавати зображення та те, що на них бачить, тому він ідеально впорався з цією задачею!
Разом з gpt я трохи відредагував трохи промпти, щоб він повертав лише значення з зображень та нічого не перекладали та не змінювати, і почав обробляти ці всі 246 файлів. GPT взяв за це якісь $3, і віддав через пару хвилин, що він розпізнав! Якість розпізнаного тексту була ідеальною, тому кожен цент був витрачений не дарма!
До речі, деякі розробники розпізнають кількість овочів та фруктів на зображеннях, і переводять це все в json формат:
ChatGPT Vision takes an image of groceries and converts it to JSON based on the instructions.
В зображеннях варіативність значень знищеної техніки та різних форматів (наприклад, коли було знищено ВДК «Новочеркаськ» або ракети залетіли в простір НАТО) та gpt не вміє в математику. Був сенс лише автоматизувати розпізнавання лише тексту, а не агрегувати всі витягнуті значення, а далі вже писати регулярні вирази для категоризації.
Через те, що цікавить лише все, що між «ЗНИЩЕНО» та «Повітряні Сили», було дуже легко зібрати список всього, що взагалі згадується та розбити все по категоріях знищених БПЛА, ракет та авіації.
Діаграми та Metabase
Якось Стас мені розповів, що вони на Джинні використовують metabase – мені стало цікаво його спробувати для побудови діаграм – з sqlite він так собі працює та повертає часто помилки (але я впевнений, що він гарно працює з чимось складним, а не звичайним .sqlite файлом), але графіки побудував успішно!
Наприклад, кількість збитих шахедів за кожен місяць року:
Та загальна кількість збитих ракет:
Що по авіації?
Дуже багато зʼявилось питань та конспірологічних теорій, чому авіації на інфографіці не було. Причини дві: я не встигав перевести іконки авіації у вектори та Повітряні Сили не публікували всю інформацію про збиту авіацію. У звітах від Повітряних Сил є інформація лише про 17 одиниць техніки, хоча Генштаб повідомляв за 44 збитих за рік.
uav_drones – це дрони, про які згадувалось «оперативно-тактичного рівня», «отр», «розвідувальн*» або «бпла». Також якщо в одному рядку згадувались дві різні моделі дронів (наприклад, «4 БПЛА "Орлан-10", "Supercam"») – вони входили в цю категорію
missiles – кількість ракет, які не вдалось додати в будь-яку іншу категорію. Наприклад, «11 ракет "Іскандер-М", "Іскандер-К"» – це крилаті та балістичні ракети, тому я зберігав їх як 11 missiles, але «10 балістичних ракет (тип уточнюється)» зберігаються як ballistic_missiles, а якщо вказується найменування ракети – вона зберігається вже під конкретною назвою.
Минув ще один рік, і у якості ескапізму, цього року було прочитано 26 книжок – про війну, маркетинг, прозу, сторітелінг, дизайн, романи та пʼєси.
Рік тому я публікував аналогічний пост, тому продовжую традицію. Заодно це гарний експеримент для мене, щоб пригадати, чи памʼятаю я деталі, чи забув (спойлер: багато чого забув, так).
Незавершена війна. Історія протистояння України з Росією в 2014–2015 роках – Олександр Сурков
Я раніше якось нічого з книжок не читав про аналіз подій під час війни в Україні (окрім «Війни у повітрі» Жирохова за перші місяці 2022-го року, але формат книжки взагалі досить сухий та складно читати) так як не знав, чи є взагалі щось корисне, але десь в рекомендаціях Миколи Бєлєскова побачив цю книжку. Згадується дуже багато подій, про які я детально не знав – наприклад, описується та ж трагедія з ІЛ-76 біля Луганського аеропорту, про її причини та наслідки. З відомих подій згадуються про передумови Іловайська, про малайзійський боїнг, про те, та і в цілому автор згадує в тому числі та про політичні рішення.
Оцінка – 4/5
Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію. Як будується оповідання. Поезії – Майк Йогансен
Цю книжку обговорювали в книжковому клубі The Ukrainians, тому саме до неї і дійшли руки. Слухати обговорення про неї виявилось цікавішим, чим читати. Скоріш, просто не мій формат, і багато всяких описів ляндшафтів, які було неприємно читати.
Оцінка – 3/5
Культура принад і спротиву – Тарас Лютий
Есе та розповіді філософа Тараса Лютого про інших філософів, ідеології, ресентименти, поп-культуру, протести та багато інших тем, які мені складно обʼєднати в одне ціле. Дуже багато закладок, цікаві роздуми про державу, політику. На ютубах дуже багато відео з ним, тому якщо сподобається автор та його роздуми – сподобається і книжка!
Настає доба постлюдини. Навіть гуманізм часом нагадує ідеологію возвеличення людини, під прикриттям якої кояться злочини проти людяності. Виникає парадокс: якщо людина є розумною істотою, чому ж людство й далі невпинно розпалює злість? Отже, щось не так із самою людиною. Тепер їй не надто подобається жити згідно з усталеним порядком. Людське сприйняття реальності дедалі частіше спирається не на аналітичні, а на візуальні чинники. В соціальних мережах обурені користувачі нарікають на великі тексти й воліють мати справу з картинками.
Зʼясовано: те, що донедавна називали обʼєктивними фактами, тепер аніскільки не є значущим для формування громадської думки, на відміну від емоційних реакцій і вірувань широких мас. Популізм політиків полягає не так у невиконанні ними обіцянок, як у промовлянні того, що хочуть від них почути. Людям важливо здобути бодай символічну (словесну) перемогу, бо вони звикли, що їхніх вимог і так ніколи ніхто не виконує. І такі явища міцніють у свідомості не лише на національному, а й на міжнародному рівні. Префікс «пост-» тепер не має стосунку до того, що відбувається після, а позначає радше неважливість. Постфактуальна політика (politic) відірвана від правил і процедур (policy). От і виходить: якщо настирливо просувати нічим не підкріплену позицію, багато чого досягнеш, навіть безперестану послуговуючись неправдою. Адже правда вже не така й затребувана, якщо є набір переконань. Людина втомилася від правди, не хоче жити в складній реальності й частіше знаходить затишок у віртуально-фейковому світі. Такий стан справ і є зайвим свідченням того, що істина/правда подекуди просто нестерпна. Можливо, саме тому сучасна людина дедалі більше звикає жити без неї.
Оцінка – 4/5
Записки Кирпатого Мефістофеля – Володимир Винниченко
Від головного героя-токсіка бомбило всю книжку – у цьому і її краса, та 4 зірочки саме за це! Бонусом – роман зі співачкою Клавдією Петрівною. Шкода, що ось такої літератури у школі не було. Також книжку обговорювали в книжковому від The Ukrainiains, і слухати про неї було навіть цікавіше, чим її читати :)
Оцінка – 4/5
Одинадцять помідорів і один маленький – Євгенія Кузнєцова
Дитяча легка та візуально приємна книжка, яку мені подарувала авторка за підписочку – я її прочитав буквально за годину. Радію, що для ілюстрацій для таких книжок чатжпт ще не використовують, хоча вже деякі автори почали, на жаль.
Оцінка – 4/5
Вихід зазвичай з іншого боку – Юрій Сущ
Набір оповідань про все на світі від Юрія Суща. Для мене це одна з категорій книжок, які прочитав дуже давно, сподобалось, але сюжети оповідань, не відкриваючи книжку, згадати дуже складно :)
Оцінка – 4/5
Драбина – Євгенія Кузнєцова
І ще одна книжка від Євгенії, яку вона теж подарувала. Цікава кул сторі за айтівця, який придбав будинок, щоб поїхати якомога далі від сімʼї, але почалась війна, і всі вони приїхали до нього у гості. В цілому історія сподобалась, але ось після «Спитайте Мієчку» вже помічаються схожі ностальгічні паттерни, після яких немає ось цього теплого ефекту.
Оцінка – 4/5
Наука сторітелінгу – Вілл Сторр
Книжка про сторітелінг – як будується сюжет та опис, але хоч і в описах згадується багато різних письменників, але через зараз залишилась асоціація лише з кіноіндустрією. Хоч і було цікаво прочитати про те, як це все працює в кіно та мультфільмах та як правильно будувати історію, але я думав, що там буде більше про створення реальних історій.
Оцінка – 4/5
Графічний дизайн з українським обличчям – Наталя Удріс-Бородавко
Книжка, яку заклювали дизайнери, заклював і я! Є відчуття, що книжка написана в академічному форматі, наче якась лекція в університеті – під час читання була думка, що це книжка про те, що та як потрібно робити, але без розуміння чому так. Причому дуже багато зображень без описів (і навпаки), а деякі з них максимально зашакалені – неможливо розібрати, що зображено на них. Це стало великим розчаруванням – від arthuss я очікував чогось якіснішого.
В цілому виглядала, як поради копіювати щось з умовного dribbble без розуміння що-як-навіщо.
Оцінка – 2/5
Men Without Women – Haruki Murakami
Приємні розповіді з неочікуваними розвʼязками та котами. Після історій я ще декілька тижнів залипав на згаданих у книжці виконавців та плейлистах а-ля «elevator music».
Оцінка – 4/5
За Перекопом є земля – Анастасія Левкова
Здається, це найперший роман від Лабораторії. Історія про те, як дівчина жила в Криму, і описуються роки до окупації та розповіді після переїзду до Києва. Дуже сподобалась, причому в деякі моменти я прям сильно зачитувався, і неочікувано було побачити, як дуже влучно та реалістично були описані сцени та побут у Криму. Нюанс в тому, що Анастасія, яка написала цей роман, не жила в Криму в той час. На останніх сторінках вже стало зрозуміло, як саме їй вдалось це зробити.
Десь було дуже багато деталей, десь якісь очевидні штампи у героїв, але це, напевно, одне з найкращого прочитаного з художнього за останні часи.
Оцінка – 5/5 (авансом, як казали у школі)
За лаштунками війни. Сталін, нацисти і Захід – Лоренс Ріс
Минулого року я прочитав «Гітлер і Сталін», і думав, що тут щось максимально схоже, але тут книжка виявилась не про персон (хоча і про них в тому числі), а про події. Через те, що я в школі не дуже любив історію та був взагалі інший контекст, тому лише зараз наздоганяю це все. Я публікував багато вирізаних цитат, тому якщо цікаво почитати про переговори та покидьків (але про покидьків ще буде!) – це воно!
Оцінка – 4/5
Ідентичність – Мілан Кундера
Спроба познайомитись з Кундерою, але не дуже вдала – як я не осилив ландшафти у «Подорожі ученого доктора Леонардо», так і тут з маренням.
Оцінка – 3/5
Скрипниківка – Сергій Жадан
Вірші, написані до 24-го лютого та після. Про людей-переселенців, як «впертих равликів беззахисної Європи», про «Світ тримається на невідчитаних нічних повідомленнях», дуже сподобалась.
Оцінка – 5/5
Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емсу – Оксана Забужко
Традиційно, як і будь-які есеї, ці теж не виключення – приємно читались, але мій мозок дуже мало памʼятає з них, через пів року. Я якось публікував обрані цитати з цієї книжки, тому якщо хочеться щось прочитати від Забужко щось, не дуже велике – це воно!
Оцінка – 5/5
I'd Like to Play Alone, Please: Essays – Tom Segura
Кул сторі від коміка Тома Сегури, як він випадково зустрічав інших селеб. Засміявся приблизно 0 (нуль) раз, але мене зацікавив формат, коли стендап-коміки пишуть якісь есеї, але треба їх запаковувати в іншому вигляді, чим стендап.
Both of my great-grandfathers on my father’s side were doctors. My great-uncle on the same side was an ophthalmologist. My mother’s father was a revered obstetrician; his brother was a surgeon. My dad’s brother, Joe, was a world-renowned urologist; his daughter, Leal, is an anesthesiologist. My cousin Suzanna is an infectious disease specialist, and just for good measure, cousin Marisol is a veterinarian. You get the idea. There are a lot of smart people in my family on both sides. I am not one of them.
Go watch an amateur comedian tell “jokes” about blow jobs and sex and you will cringe at how badly it goes. That’s because simply being dirty isn’t enough. You have to craft the joke to make it funny.
Fast-forward twenty years, and I still find something so funny about injuries. I have to make a clear distinction—I don’t want to see them. I don’t like open wounds or gore of any kind, but an injury story or video of one without gruesome footage will make me laugh. I swear that I don’t fully understand why it makes me laugh, but...
Оцінка – 2/5
Хазяїн – Іван Карпенко-Карий
Книжка, яку прочитав задовго до скандальної премʼєри в Театрі на Подолі, і яка дуже сподобалась (на відміну від вистави, не дивлячись на те, що її ставив Уривський і грає сам Бенюк гггг). Дуже сподобалось, як автор передає ідентичність героїв та селянина, який ні перед чим не зупинився, щоб помножити свої ставки. Причому вона опублікована була більше 120-ти років, але актуальненько!
Оцінка – 4/5
Дзвінка. Українка, народжена в СРСР – Ніна Кур'ята
Ще один роман від Лабораторії, але про дівчину, яка жила спочатку в Одеській області, потім переїхала в Одесу, а далі в Київ – знову про мовні та політичні питання. Чомусь порівнював її постійно з «За Перекопом є земля», але тут виглядає, наче це книжка для тіктокерів і фанатів рорк – кожен розділ буквально на 1-3 сторінки, і іноді читаєш абсолютно не повʼязану між собою історію. В самому кінці взагалі весь сюжет максимально прискорюється в часових рамках. Вже після прочитання побачив, що цю історію писали близько 10 років, і здалось, що реліз піджимає, тому треба було швиденько дійти до актуальних подій та завершити її.
Оцінка – 3/5
30 віршів про любов і залізницю – Сергій Жадан
Жартома це книжка з кожним віршем за 6 грн. Всі вірші вже були раніше опубліковані, та здавалось, що увійшли в збірку ті, де хоч раз згадалась дорога та залізниця. Це не робить її гіршою, адже придбавши її, вже вдома я помітив, що у ній є автограф Жадана. Тому, якщо хочецця – ВСЛ на Прорізній, і може там щось навіть знайдете!
Оцінка – 4/5
Від нуля до одиниці! Нотатки про стартапи, або як створити майбутнє – Пітер Тіль
Так як я час від часу роблю невеликі продукти, а цю книжку називають біблією для стартаперів, то був вимушений її прочитати. Декілька цікавих моментів, але багато корисних порад для тих, хто робить дуже великі продукти – там і про команду, і про витрати, і про модель. Читається за один раз, але для себе корисного так нічого і не знайшов.
Оцінка – 3/5
Що ми бачимо і чого не бачимо. Закон. Держава. Кляті гроші! – Фредерік Бастіа
Це я на якомусь БукФорумі побачив Поперешнюка (CEO Нової Пошти), який був на презентації свого видавництва «Wellbooks». Дуже hooked-моментом для мене на презентації стало оголошення проблеми книжок а-ля «Як занепадають нації» – це те, що є гарна історія, але дуже мало корисної інформації, що це як інфоцигани, але у світі літератури! Ну і треба підіймати економічну освіченість країни в цілому, тому у «Wellbooks» вирішили публікувати праці економістів та економічну теорію. Хоч пан Поперешнюк навʼязує ідею лібертаріанства (багато книг видавництва саме про це), але він так і не зміг навести приклади, у яких країнах це вдалось та працює, але було цікаво почитати найбільш рекомендовану ним книжку про податки. Автор багато чого спрощує та наводити деякі приклади до абсурду, але в цілому було цікаво почитати за концепцію податків.
Оцінка – 4/5
Marketing 5.0: Technology for Humanity – Philip Kotler
Так як я працюю над розробкою одного застосунку у свій вільний час, то також зацікавився над маркетингом, і захотів почитати боженьку та біблію у світі маркетингу – Котлера! Я його попередніх книжок не читав, але діду вже 92 роки, і мені здалось, що він в тіктоках не сидить та якось досить сухо розповів саме ось про цей тікточний маркетинг. Якісь асистенти (там два співавтора) йому допомогали, але от прям очікування від неї виявились завищеними. Дивлячись на цей AI-хайп, він згадав трохи за це, але ось не настільки, у якому вигляді це використовується зараз.
Не дивлячись на це, деякі частини дуже сподобались, наприклад, про поляризацію маркетів та про зникнення середнього маркету:
Markets no longer consist of a wide range of offerings from the cheapest to the most luxurious and have started to polarize between the top and bottom ends. The middle segment is disappearing as people either trade down to quality no-frill offerings or trade up to more premium luxury offerings. As a result, top and bottom players are growing while edging out the midmarket players, which are struggling to stay relevant. And it is happening across product categories: grocery and fashion retailers, food services, airlines, and automotive
Оцінка – 2/5
Що мій син має знати про світ – Фредерік Бакман
Хоч я і обожнюю Бакмана та тепер вже всім його навʼязую, і він у мене як лакмусовий папірець (це як ідея, що люди, які дивились серіал Friends дуже добрі, але у світі книжок), то як виявилось, я не дуже обожнюю його есеї та нотатки. Це одна з ранніх його повістей, тому далі він зрозумів, як бити в серденько, а от тут взагалі історія нічим не зачепила.
Оцінка – 3/5
Twilight of Democracy: The Seductive Lure of Authoritarianism – Anne Applebaum
Кул сторі від польської журналістки, у якої було дуже багато друзів та знайомих, з якими вони зустрічали 2000-й рік у Польщі та як все змінилось за 20 років – дуже багато тих, з ким вона перестала спілкуватись через великі політичні розбіжності, і далі в есеях описує, як все до цього йшло. Там і про Орбана та його кентів, і про Польщу та партію «Право і справедливість», і як вони перемогли. Ну і про штати та постправду. У деяких відгуках критично про неї пишуть, тому до анонімних джерел варто посилатись критично.
Оцінка – 3/5
All Marketers Are Liars: The Underground Classic That Explains How Marketing Really Works – and Why Authenticity Is the Best Marketing of All – Seth Godin
Поки маркетологи у тіктоках на лісабонських вебсамітах відкривають для себе, що люди купляють не те, що їм треба, а те, що вони хочуть, та називають трендом 2024-го, діди в 2005-му році вже давно про це писали.
Don't try to change someone's worldview is the strategy smart marketers follow. Don't try to use facts to prove your case and to insist that people change their biases. You don't have enough time and you don't have enough money. Instead, identify a population with a certain worldview, frame your story in terms of that worldview and you win.
It's not enough to find a niche that shares a worldview. That niche has to be ready and able to influence a large group of their friends.
I'm amazed to find myself writing this, but the purpose of this book is to persuade you to be less rational. Stop trying to find the formula that will instantly make your idea into a winner. Instead of being scientists, the best marketers are artists. They realise that whatever is being sold (a religion, a candidate, a widget, a service) is being purchased because it creates an emotional want, not because it fills a simple need. Marketers win when they understand the common threads that all successful stories share.
Consumers pretend that they're rational and careful and thoughtful about the stuff they buy. Actually they're not. Instead they rely on stories.
Дуже гарно накидував на вентилятор про органічну їжу – майже ніхто не розуміє, що там органічного, але готовий переплачувати, адже це про здорову їжу. Те саме і про гранолу, яка в якись момент вистрелила, але ж там достатньо цукру, хоч і подають це як хелсі-продукт
People don't want to know all the details about their food. They don't want to consider how the cow was slaughtered or how much gas it took to truck those grapefruit here or what those fats will do to their arteries. What people want is a story, a lie they can tell themselves and their friends.
Може бути корисною, якщо робите або хочете робити якись свій продукт – корегує мозок в правильний бік, але варто зазначити, що у ній немає конкретних кроків та дій – Сет Годін навіть у своєму блозі веде такий самий стиль :)
Оцінка – 4/5
Be Useful: Seven Tools for Life – Arnold Schwarzenegger
Назва книжки чомусь себе не виправдала, але сподобалась фраза «naps are for babies, relaxing is for the retired». Виявилась якоюсь черговою мотиваційною книжкою, які я не дуже переварюю. Хотілось щось більш біографічне прочитати, але виявилась чергова селф-хелп книга. Арнольд розповідає про свої 7 правил та зйомки/бодібілдинг/політику. Вийшов такий ось тед-ток в текстовому вигляді.
There is a motivational saying I love: "See it. Believe it. Achieve it." But I think it's missing a step in between: Explain it. Before you can achieve your goals, I think you need to express them. Share them. I think you need to admit to yourself, and communicate to others, that this thing that started in your mind as a little idea has exploded into a massive dream with huge potential to benefit your life and theirs.
Ну і багато інших розділів, в кінці-кінців, ведуть до того, що не лише мати якусь візію, а ділитись нею також.
Оцінка – 3/5
One more thing
Я зараз дуже повільно, але читаю Плохія «Forgotten Bastards of the Eastern Front: An Untold Story of World War II». Для мене стало відкриттям (так, у мене дуже погано з історією), що у 1944-му році у Полтаві була американська військова база і частина книжки повʼязана з розповідями та спогадами американців про цю частину війни. Також багато описів характеру Сталіна та про його комунікацію з американськими військовими, і це потенційно могло б стати книжкою цього року, але стане у наступному, хе-хе-хе!
