Після релізу Spotify Wrapped зʼявилась думка спробувати зробити підсумки по тривогах та обстрілах країни, і рівно за три тижні (тобто сьогодні) стався реліз – wrapped.alerts.in.ua!
Спочатку здалось, що можна додати лише загальну інформацію та графіки про напрямки руху шахедів, але потім це розрослось майже до 50 задач, і остання закрилась буквально пару годин тому.
У кожній області є свої сторіз з важливими новинами за рік, відео та різними графіками та важливими цифрами. Ще цікаво подивитись, як відрізняється пелюсткова діаграма (aka radar chart) в різних областях країни – прифронтових та ті, які знаходяться подалі від фронту.
Ми ще думали, що станеться швидше – чи почнеться голосування на премії ДОУ (яке повинно було початись вже як два тижні тому), чи Повернись Живим закриє збір «Запакуй небо», чи релізнуться сторіз – виявилось, що ми все-таки перші!
Через те, що у Wrapped є посилання на збір ППО, а збір від «Повернись Живим» вже на 98%, то можна вважати, що саме ми закриємо цей збір!
Під час роботи у мене часто на фоні грають lofi-радіостанції (також я знайшов цікавішу альтернативу – плейлисти а-ля «Luxury Hotel Lounge» в спотіфаях), і час від часу (окей, дуже часто) перевіряю, що взагалі діється в моніторингових каналах, і ось народився приклад такої радіостанції зі сповіщеннями від монітора.
Приклад сповіщення
0:00
/20.976326530612244
Трансляція в реальному часі
⚠️ Тут була колись трансляція в реальному часі, але експеримент завершився. Всім дякую!
OpenAI просить вказувати, що синтез тексту в аудіо, раптом що, робить не людина, і навіть не бездушна машина, а ✨AI✨! Текст для сповіщень береться з каналу monitor.
Взагалі, то був брейншторм, чи можна взагалі створити повноцінну інтернет-радіостанцію з допомогою AI. Музика та плейлисти – взагалі не є проблемою (тут навіть без AI можна обійтись), новини можна з новинних ресурсів автоматично збирати та раз на годину та публікувати (теж майже без AI, але дуже короткий опис новини можна робити з допомогою), а от з розмовними шоу – це проблемно, хоча вже і почали зʼявлятись подкасти, згенеровані лише на основі AI – можна послухати уявну розмову Стіва Джобса з Джо Роганом.
Щоб трохи покопати технічну складову цих стрімінгів та цей новий text-to-speech сервіс (створений за каденції Сема Альтмана), зʼявилась дуже всрата ідея – обʼєднати сповіщення в реальному часі про загрози та вибухи з фоновою музикою.
Text-to-Speech
Через те, що OpenAI тепер йдуть не лише в той бік, щоб вводити постійно текст, зʼявилась можливість надсилати текст голосовухою! Можливість переводити текст в голос була і раніше, а от можливість конвертувати текст в голос зʼявилась нещодавно.
Чому для синтезу використовується AI, адже умовна сірі може спілкуватись, не маючи ніякого AI? В AI-версії можна почути приємніші та в рази реалістичніші голоси (приклади від OpenAI), вони розуміють різні абревіатури та інші лінгвістичні штуки, які не потрібно зачитувати, як вони виглядають в тексті.
Звісно, що тут теж не все ідеально. Поки я пробував використовувати ці інструменти, я помітив, що скорочення «км.» зачитує як «кілометров» та акцент українською досить дивний – виглядає, як суміш канадсько-української мови (як у фільмі «Мої думки тихі» або у виставі «З цією виставою щось не так», хехе).
Приклад
0:00
/17.554285714285715
Також не можна примусово ставити паузи та окремі слова зачитувати швидше/повільніше можливість зачитувати. Наприклад, те ж Polly від Амазону, має свою нотацію та дозволяє без проблем змінювати багато параметрів, але не має української мови.
Стрімінг (нудні технічні деталі та проблеми)
Перед тим, як зробити стрімінг, я поспілкувався з чатгпт про це! Фактично мені треба було програвати постійно один стрім, та час від часу зменшувати плавно гучність до 30%, програвати інший трек (з гучністю 100%), та змінювати плавно гучність до 100% назад. Він запропонував дуже складний ланцюг ffmpeg → Digital Audio Workstation → Open Broadcaster Software та VoiceMeeter Banana. Напевно, він подумав, що у мене буде якась сурйозна радіостанція!
Я трохи офігів, бо мені здавалось, що достатньо програвати всю музику в системному аудіо-стрімі та просто публікувати його назовні, тому вирішив піти іншим шляхом – тримати постійно один vlc-плеєр зі стрімом, запускати час від часу інший з .mp3 треком і стрімити в інтернет всі аудіостріми з девайсу.
Все це успішно запрацювало з python-vlc та cvlc -vvv pulse://alsa_output.platform-bcm2835_audio.analog-stereo.monitor --sout '#transcode{acodec=mp3,ab=256,channels=2}:standard{access=http,dst=0.0.0.0:9602/stream.mp3}', але після того, як я ці команди додав в сервіси supervisor (щоб стартувати та перезапускались автоматично), все це перестало працювати – сам скрипт працює (якщо я вставляю навушники в raspberry pi – я все чую), але в логах все ще були помилки (PulseAudio server connection failure: Connection refused), і cvlc теж перестає бачити аудіо-вихід. Як я тільки не шукав – я так і не зрозумів суть проблеми та рішень, хоч і багато всього перепробував. Можливо, це тому, що у мене стоїть headless debian, можливо це щось не так з правами (хоча в конфігурацію supervisor я переніс всі змінні), або фізичний вихід працює інакше, або є ще якась різниця між tty та сервісами від supervisor. Тому раптом хтось знає прямо очевидну помилку, чому не працює (я прямо впевнений, що проблема десь на поверхні, і це я просто не зміг зрозуміти PulseAudio) — напишіть мені будбласка!
Чи працюватиме постійно?
Через те, що це все працює у мене на компʼютері вдома, який постійно підключений до інтернету, то під час блекаутів це навряд чи працюватиме. Ну і взагалі, це було створено як proof-of-concept, тому ніяких гарантій немає – може працюватиме далі, а може трансформується в щось більше :)
Нещодавно на просторах інтернету я знайшов бота, який перевіряє, чи є хліб у Спельті (бо він швидко закінчується), і настав час вияснити, які круасани найбільше за все у дефіциті у завертайлівської шляхти.
Через те, що вся ця інформація про наявність круасанів є в меню на сайті, то досить швидко з копайлотом написав скрипт, який постійно перевіряє всі позиції, де згадуються круасани. Я хотів ще додати пекарні «Leilia Bakery» та «Bonco», але у них хоч і меню онлайн є, але немає інформації про наявність. Ну і цін тут, звісно, не буде, щоб вирівнювавсякласовий розрив, але завжди можна подивитись меню та ціни на Подолі та біля Софії.
В обох Завертайлах за останній тиждень завжди були в наявності звичайні круасани (насправді, його не було 10 хвилин в одному закладі, але виглядає, що це якась помилка була), круасани з лососем, круасани з індичкою та круасани з ростбіфом та томатним айолі – скоріш, це все те, що не готується заздалегідь, а по запиту.
Також в меню є «Перша шпальта» – схоже на рекомендації, які оновлюють протягом дня та дублюють круасани з інших розділів сюди. Проблема в тому, що іноді десь забували оновлювати стан круасанів (в меню було недоступно, але на шпальті було в наявності або навпаки), тому за джерело правди була завжди перша шпальта – мені здалось, що там її оновлюють частіше.
Завертайло біля Софії
Перше та друге місце ділить фісташковий круасан – його не було в наявності протягом останнього тижня приблизно 44 години (тут і далі: це години роботи закладу, нічний час я не рахував) та круасан з маскарпоне та чорницею (~42 години).
Круасан фісташковий
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Круасан з маскарпоне та чорницею
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Темніший колір означає, що якоїсь випічки не було приблизно повну годину (але 40-45 хвилин округляються та вважаються за одну годину), а трохи світліший – менше ніж годину (наприклад, 15 хвилин). Тому не обовʼязково кількість годин буде дорівнювати кількості квадратів.
Далі в рейтингу круасан тірамісу (32 години), круасан крем-брюле – 30 годин, та круасан Борис Джонсонюк (28 годин).
Круасан Тірамісу
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Круасан крем-брюле
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Круасан Борис Джонсонюк
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Круасан з маком та вишнями
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Цікаво, що у більшості випадків деякі круасани закінчуються більш-менш рівномірно, а фенсі- та незвичні круасани, наприклад, шоколад-бергамот – саме на вихідних. Чатжпт не впорався з задачею раціоналізувати це, тому ця задача залишається читачу :)
Рейтинг закриває шляхетський круасан 5 ягід (18 годин), круасан з заварним кремом та полуничним кулі (17 годин), круасан слива-черемха (16 годин), круасан з капустою та круасан з мигдалевим франжипаном (15 годин) та круасан з шоколадним заварним кремом (6 годин).
Завертайло на Подолі
А тут на першому місці круасан шоколад-бергамот – 36 годин був недоступним, і він дуже цікаво виглядає!. На другому місці круасан шоколад-лимон (22 години).
Круасан шоколад-бергамот
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Круасан шоколад-лимон
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
На третьому місці, круасан з маскарпоне та чорницею (21 година) та круасан крем-брюле (19 годин) круасан Борис Джонсонюк (19 годин) та круасан з маком та вишнями (15 годин).
Круасан з маскарпоне та чорницею
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Круасан крем-брюле
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Круасан Борис Джонсонюк
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
Круасан з маком та вишнями
8:00
12:00
16:00
19:00
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
І, нарешті, круасан з заварним кремом та полуничним кулі та круасан з капустою (по 14 годин), круасан з шоколадним заварним кремом, круасан з мигдалевим франжипаном (10 годин). Завершує рейтинг круасан фісташковий (7 годин), шляхетський круасан 5 ягід (6 годин), круасан Тірамісу (4 години) та круасан слива-черемха (півтори години).
Сумарно перемагає круасан, який не залишить байдужим (з маскарпоне та чорницею), тому якщо раптом його хочецця – бажано рано зранку та увечері не шукати щастя :)
Ну і цікаво було побачити, що та випічка, яка в одному закладі швидко закінчується, в іншому ще досить довго є в наявності.
У березні-квітні минулого року стався бум волонтерських/некомерційних українських проєктів, і деякі з них (наприклад, застосунок єТривога та сайт з втратами росії) використовували частини з дизайн-системи Дії. Хоч і розробники єТривоги буквально за декілька днів (навіть раніше офіційної «Повітряної Тривоги») зробили повноцінну версію застосунку з повітряними тривогами, робота багатьох проєктів могла б бути в рази прискорена, якщо була б дизайн-система Дії доступна у відкритому доступі.
На початку минулого літа я перевідкрив для себе дизайн-код Дії, і у мене зʼявилась ідея зверстати цю систему (звісно, що дизайн-система – це не лише про компоненти), створити дизайн-компоненти для UI-бібліотек а-ля реакт та опублікувати це все в опенсорс, щоб кожен міг використати. Таким чином, у розробників була б можливість трохи швидше створювати інтерфейси. Я тоді почав запитувати дизайнерів та розробників, повʼязаних з дизайн-системою Дії, що вони думають про цю ідею. Вони відповідали, що це все колись і планувалось, і дизайн-компоненти вже були публічними якийсь час, але в якийсь момент вирішили закрити через те, що зʼявились підробки, щоб не полегшувати роботу підробникам. Напевно, це все має сенс (особливо, зараз, та ще й враховуючи обізнаність суспільства, яке може асоціювати інтерфейси, схожі на Дію, з іншими державними ресурсами). До речі, зараз можна знайти створені неофіційні дизайн-системи Дії на всяких дизайнерських ресурсах. А підтримка Дії, до речі, так нічого і не відповіла на мій запит.
А як взагалі з дизайн-системами в інших країнах?
🇺🇸 Штати
В штатах є офіційна дизайн-система для створення державних ресурсів в одному і тому ж візуальному стилі. Зазвичай вони всі складаються з самих компонентів, принципів проєктування, патернів – інструкцій, як покращити досвід користувача.
В патернах розбирають конкретні випадки з порадами, як треба і як не треба робити. Наприклад, в одному патерні описують, як треба створити поле для вводу номера і там є рекомендація, щоб для номерів використовувався лише текстовий формат, а не "number". Запитання в зал: чому так? (відповідь далі)
Цікаво, що для стилів використовується BEM-система – методологія, придуману в тій компанії (пошуковій системі), де «знайдеться все».
Окремо від дизайн-системи, я знайшов 18F (назва походить від вулиці, де вони знаходяться – 1800 F Street) – команда айтівців, які якраз працюють з державними сервісами та розв'язують технологічні проблеми. Вони пишуть у себе про підходи до роботи (мені подобається, як вони часто посилаються на колег з Британії – десь як гарний приклад, а іноді – протилежний, наприклад, про FAQ), публікують правила для своїх розробників та методи дизайну, які я буду ще вчити декілька років 😄
Шкода, що DS-160 – це дуже всрата форма в стилі нульових років, тому я їх дизайн-систему так і не оцінив під час отримання візи (у минулому житті, звісно).
🇦🇺 Австралія
Публічна дизайн-система колись існувала, і разом з британською була референсом, як можна було б в Дії зробити, але її закрили, і не вказали навіть, чому закривають.
🇨🇦 Канада
Канадську дизайн-систему можна використовувати лише державним та внутрішнім сервісам, тому на неї можна лише дивитись, хоч і код є на гітхабі :)
Напевне, я тут вперше побачив Design decision, які виглядають майже аналогічно Architecture Design Record зі світу програмування.
З Канадою пощастило трохи більше, чим зі штатами – коли видавали візу, то я трохи насолодився дизайном (але не дуже), і проблеми були на деяких кроках – наприклад, я так і не зрозумів обмеження в пару мегабайт на завантажені виписки з банків – що робити, коли мої перекладені виписки були ±5 мегабайт?
Шкода, в цілому, що у них з навігацією все ще проблеми якісь є (особливо, з агрегатором всього на світі на їх головній сторінці), але все одно це величезна робота!
🇬🇧 Британія
Якщо треба обрати одну з найкращих – це, очевидно, буде британська система!
У мене колись були питання, на скільки (і чи можу) я можу залишатись в Британії, коли у мене був рейс брітішами (😢) з Борисполя (😢😢) – це був дуже приємний досвід користування британськими сервісами – з тими лейоверами там досить багато умов є, але досвід користування настільки гарним та зручним був з максимально простою мовою, що навіть питань додаткових не виникало. Ще візу колись робив, і це було щось з прекрасного!
Ось нещодавно вони додали компонент «Exit this page» з величезною кількістю інформації, коли треба і не треба використовувати цю єдину кнопку, і ще й додатково в блог написали пост з детальнішим описом та проблемами, які вирішують.
Повертаючись до інпутів з type=number для номера телефона, в блозі детально описано, чому це рішення погане та альтернативні. Також це публікують в розділ з патернами та паралельно обговорюють рішення на гітхабі.
Хоч якісь рішення мені здаються дивними (наприклад, перший екран головної сторінки https://www.gov.uk на мобільному тепер займає більшу частину екрана, хоча після декількох ітерацій це сподобалось дизайн-команді), але ззовні все виглядає дуже гарно!
Навіть для vue якісь розробники зробили набір компонентів на основі британської системи.
Можливо, це і добре, що я не почав тоді компоненти робити (бо повного бачення не було, окрім частин інтерфейсу та прикладів), але сподіваюсь, що з часом все-таки до цього руки дійдуть. Мрію, що у нас з Дією колись щось дуже схоже на таке зʼявиться (і обовʼязково з блогом!), а щоб розбавити цю всю напівтехнічну тему – наступний пост буде про круасани!
Одне з моїх гілті плеже (окрім перегляду аналітики від Івана Яковини та Романа Світана) – дивитись та читати час від часу про всякі хаки продуктивності, хоч і трохи скептично ставлюсь до них. Ось нещодавно побачив черговий методпродуктивності – ✨декомпозицію задач на цілі та підзадачі✨.
Суть метода максимально проста – є якийсь проєкт або величезна задача, і його треба спочатку розбити на цілі (обовʼязково ті, які можна виміряти), а далі розбивати на конкретні задачі, які виконувати, хоча б по одній кожного дня.
Хоч це максимально очевидно виглядає (як і всі хаки по продуктивності, хе-хе), але це почало працювати та зсунуло мене з початкової точки якийсь час тому.
Наприклад, я зараз потрохи розробляю черговий застосунок для iOS, і з першого погляду весь проєкт виглядає досить складним, але розбиваючи його на фіксовані цілі та задачі, стає зрозумілішим весь масштаб та є поступове просування вперед кожного дня. У мене цей проєкт ділиться на маркетингові штуки, рісьорчі, не менш складний дизайн та ще складніше – реалізація та реліз тестової версії. У кожного намалювались свої задачі та приблизні дедлайни, тому якщо все піде по плану – десь на початку лютого або березня все повинно бути.
Хіпстери, які роблять всякі award-winning pen, теж напружилися та зробили свої аналогічні блокноти – фактично там є один листок з планами на весь квартал, далі на початку кожного тижня – цілі на 5 днів, і далі по листку з задачами на кожен день, що допомагає тримати дисципліну відносно задач без критичних дедлайнів. А для гейміфікації – оцінка тижня, рівня сатисфакції задачами та відмітка, де я працював – вдома, в кавʼярні чи в офісі. Ну і всьо, тому з кожного по $25!
Зранку прокинувся з думкою, що треба звільнити трохи місця для нових книжечок. А ще, для мого персонального грінвошинга, я влаштовую перший транш гуманітарної допомоги атракціону щедрості – подарую книжки зі списку нижче в обмін на донат на вільну суму (від 1 грн) від будь-якого улюбленого фонду, наприклад, на ППО від ПЖ. Ну і ще на вас буде лежати доставочка в ваш улюблений поштомат або відділення Нової Пошти (лише Україна), ну і всьо!
Вони всі в ідеальному стані, деякі – з моїми наклейками-закладками, тому навіть можна буде відчути вайб з ідеєю Popular Highlights з кіндла, але в реальному житті!
Якщо знайшли щось цікаве – маякніть мені на [email protected] з назвою, адресою відділення/поштомату Нової Пошти та скриншотом оплати, і я надішлю її найближчими днями!
Тут повинен бути список книжок. Якщо він не відображається – відкрийте, бумласка пост у браузері за посиланням! (rss та поштові клієнти не вміють в сучасні технології ¯\_(ツ)_/¯)
Вперше за патреон я почув десь 6 років тому – тоді мені була ще не дуже зрозуміла соцмережа, де хтось хоче лише один мій долар на місяць. З часом це виросло в величезну платформу, яка піднялась, і виявилось, що модель мікроплатежів прекрасно працює та користується популярністю. Тут я опишу цікаву альтернативу реалізацію для патреона, яка народилась після чергового кенселінгу цієї платформи, але до неї якої я так і не дійшов – тому дарую комусь цю ідею :)
Що не так з патреоном
До початку 22-го року платформа була досить популярною в Україні, і деякі патрони навіть могли заробляти до $10k-15k на місяць. З кінця лютого, фонд Повернись Живим збирав там гроші для фонду, але Патреон заблокував профіль через те, що «платформа не дозволяє зібрані з її допомогою кошти використовувати для підтримки насильства або придбання військової техніки». Пізніше це сталось з акаунтом Стерненка, і після цього почалась епоха відміни сервісу. Але тоді патрони зрозуміли, що підписники просто відписуються (та не переходять на альтернативи), тому це стало окремим челенджом – перевести на інші платформи або просити якийсь час не відписуватись
Також деякі проросійські акаунти все ще існують на платформі та ніяк не блокуються.
Другий важливий момент – комісії (та податки). Патреон знімає 8% доходу + ПДВ (20%) + додатково комісія на пейаути (коли валюта патрона відрізняється на ту, де буде виплата, і для українців це теж залежить так як зазвичай виплати в доларах), ну і виплати на умовну карту Payoneer не дуже легально виглядають.
Насправді причин більше – наприклад, може виглядати дуже всратий та незручний додаток, максимально дивні дизайнерські рішення, зняття першого числа донатів (якщо я на когось підписався 31-го жовтня, то 1-го листопада зніметься точно така ж сума на наступний місяць), але існування росіян на платформі вже може бути як 🚩.
Що крутого в патреоні
В першу чергу, це бренд. Коли хтось каже «підтримайте нас на патреоні» – це зрозуміло, про що мається на увазі, і скоріш за все, якись профіль там вже було створено.
Фінансова частина – в якості компенсації за такі величезні комісії, створювач контенту не задумується над фінансовими/податковими питаннями, а просто отримує оплату прямо на свою Payoneer-карту. До речі, на онліфансах комісія в рази більше (20%) – здогадайтесь, чому (відповідь буде в кінці параграфу)?
Це безпечно – карта привʼязується лише раз, сам створювач контенту доступу до нього не має, ну і далі патреон раз на місяць доїть патронів, які підписались.
Можливо, централізація та соціалізація всього (на одній платформі) є одночасно і мінусом, і плюсом – патрон може відкривати для себе інші профілі там, і підписуватись на інших.
Є API, тому розробники можуть створювати свої інтеграції.
Комісія на онліфанс – спочатку 20% ПДВ, а потім ще 20% платформа забирає собі. Однією з причин є величезна кількість фроду – хоч це не дуже працює в Україні, але в штатах якись чулувік може подати чарджбек на цей платіж, і сервіси платять $25-30 в кожному випадку, навіть якщо вони виграють цю справу. Цікаво, що в різних закладах в штатах бояться слова чарджбек та повертають суму без жодних питань, а у нас банки розводять руками та відмовляються розпочинати цю довгу процедуру.
Альтернативи
Коли я шукав альтернативи, то з закордонних на сайтах часто додають свій PayPal-рахунок (опускаю питання з легальністю :), також http://buymeacoffee.com, https://contribee.com/ та https://ko-fi.com/. Усі вони виглядають дуже гарно, працюють, і на buymeacoffee дуже багато подкастерів перейшло, хоча по цифрах видно, що підтримка все-таки впала. З українських цікавіше – я відкрив для себе Донателло та Дяку. Донателло прям дуже гарно виглядає, і хоч ніде вони за комісію не пишуть, в інтернатах знайшов інформацію про 5% + комісія сервісу, але того ж API немає.
Всі вони гарно підходять якщо мета – збирати донати, але без додаткових інтеграцій.
Але виглядає, що можна було б вирішити проблему блокування звичайною... децентралізацією!
Децентралізація патреону? WHAT?
На хайпі децентралізації всього (коли немає як такого головного сервера) – криптовалют/мастодону/блуская можна спробувати та з платежами зробити аналогічне. В такому випадку, створювача контенту ніхто не заблокує (хіба що мерчант, який проводить платіж) та він отримуватиме донати прямо на свій рахунок, обходячи посередників та їх податки. Великі та сурйозні проєкти – ті ж юкрейнер, зе юкрейніанс, повернись живим мають свої форми та можливість отримувати платежі та робити підписку напряму, без жодних платформ а-ля патреон.
По невеликих інсайдах я знаю, що технічно досить складно деяким сервісам робити повноцінну підписку – особливо, коли стаються якісь неочевидні фінансові моменти, і завжди залишається багато ручної роботи. У випадку з цим сервісом, було б достатньо зареєструвати свого ФОПа в Дії (за 5 хвилин, хехе), відкрити рахунок, далі на тому ж LiqPay отримати ключі, додати їх в форму та налаштувати в інтерфейсі після того, як оплата пройде успішно.
Комісія
Фактично виходить податок ФОП (ті ж 5%, але це може бути взагалі друга група з фіксованим податком) + комісія 1.5% в LiqPay або 1.3% в інтернет-еквайрингу від Монобанку (так, вони зробили це!). Причому це все абсолютно легально та без 20% ПДВ!
Тригери
Однією з корисних фіч могли б бути «дії» по аналогії з https://ifttt.com – зазвичай, основні способи використання – додати користувача в список для email-розсилки, надіслати перше повідомлення та додати автоматично в телеграм/signal-групу або оновити групу в БД, і це можна вважати «діями». Мені дуже подобається реалізація IFTTT – в якийсь час я буквально двома строчками коду оновлював статус в slack на основі тривог. Ну і само собою якісь сповіщення або вебхуки можна посилати, раптом щось складніше очікується, чим просто оплата.
Синдікація (поширення) контенту
Через те, що один з плюсів патреону – соціалізація та можливість переглянути всю стрічку з патреонів, то створений контент теж було б добре агрегувати та поширювати. Ось тут і прекрасні протоколи – ActivityPub (мастодон) та AT Protocol(блускай) приходять на допомогу. Можливо, вони навіть можуть інтегруватись з самим блускаєм. З цікавого я бачив BookWyrm – соцмережа на основі ActivityPub для трекінгу книжок. Звісно, що воно досить всрато виглядає та робили програмісти-для-програмістів (як же продати це користувачу з гудрідз?), але ідея використовувати вже готовий протокол для поширення постів (а особливо, якщо і вдасться інтегрувати з самою соцмережею) виглядає дуже навіть і реально.
Монетизація?
Взагалі, такі моменти може бути сладно монетизувати – це могла б бути допомога (підняти це все на клієнтських серверах) та створення плагінів, які працюватимуть з різними системами, або ще я бачив, як модні стартапи беруть гроші за підтримку всієї інфраструктури та брати якийсь flat-fee. Ну або просто все в відкритий доступ опублікувати якусь частину (без того activitypub/atproto).
Взагалі, мені здавалось, що це могла б бути прекрасна допомога волонтерам – вони зможуть легко організувати щомісячну підписку, адже ті ж банки такої можливості не дають.
Щороку проводиться церемонія нагородження найкращих матеріалів по візуалізації даних, інфографіці та інтерактивних штуках – «Information is Beautiful Awards». У цьому році зʼявилось декілька проєктів, повʼязаних з війною, які увійшли в шортлист.
«Тексти» зробили прекрасну роботу, зібрали інформацію про вимкнення світла та створили інфографіку, як пропадало світло під час перших блекаутів. Шкода, що я дуже пізно побачив їх анонс по збору інформації про вимкнення світла – я в якийсь момент згадав, що забув вимкнути логи, коли робив віджет з станом електроенергії – ним користувалось в пікові дні до десяти тисяч людей, і можна було б агрегувати (звісно, що анонімну та неперсоніфіковану) інформацію про стан світла в регіонах.
Взагалі, дуже вболіваю та рекомендую Тексти – у них прекрасна візуалізація та аналітика! Наприклад, останній матеріал про те, як у росіян побудована оборона на півдні, або розслідування про масове вбивство на Житомирській трасі. Або як вони проаналізувати 10 тисяч стенограм (!) з виступами Путіна, і візуалізували, як змінювалась його риторика.
За останні тижні вони також візуалізували карти обстрілів, і це справляє зовсім інше враження, на відміну від повідомлень в моніторингових каналах. Вважаю, що це треба номінувати на наступну премію!
Голосування триває до 15 жовтня, і також важливий момент, що голосувати можна без авторизації, але враховуватимуться лише голоси зареєстрованих користувачів. Якщо є бажання підтримати цей ресурс – лінк на голосування (але не забудьте авторизуватись). Інструкція від Текстів у них на сайті також є.
Нарешті El País прибрали пейвол для цього матеріалу, тому тепер вже можна насолодитись переглядом! Дуже гарна аналітика по тривогах з контекстом подій. Звісно, що там не завжди є пряма кореляція з подією та тривогами, але було дуже приємно побачити, що навіть іноземні ЗМІ також роблять інфографіку.
Приємний бонус (для мене ггг): журналісти правильно написали в матеріалі моє імʼя та прізвище (на відміну від Vadym Klimenko в NY Times), і матеріал зроблений з любовʼю!
Гарна візуально, але страшна історія про фільтраційні табори та про депортацію українців в Росію. Хоч такий формат напрочуд виглядає на великих екранах, але і під мобільні теж вдається адаптовувати це все.
One more thing: це ніде не було номіновано, але постійно згадую матеріал від NY Times про Битву за Київ – ось ці рендери карти, міста (хоч воно десь і створено було до 19-го року), порівняння та відео... І саме під час перегляду я вперше зрозумів, що Київ – це ж місто, яке за площею більше навіть за той же (материкова частина) Нью-Йорка!
Взагалі, якщо подивитись весь шортліст премії, то там є дуже багато прикладів для натхнення та рішення, як гарно можна репрезентувати дані.
Опитування у світі показують, що у школярів приходить на телефон близько 240 сповіщень на день, а у деяких доходить навіть до 5 000. Проблема є, та лікується боляче – вимкненням сповіщень.
Під час ковіду я зрозумів, що кожне сповіщення на apple watch – це шлях до слюни, як було у собак Павлова, тому тоді вирішив проблему кардинально, і перестав носити смартгодинники взагалі.
Трохи пізніше зрозумів, що треба і зі сповіщеннями на телефоні щось робити – все було більш-менш просто, і навіть вимкнув будь-які сповіщення з телеграмів в якийсь час. Це був приємний вайб ICQ – виходиш з додатка, і все, спокій!
Далі ввів собі нове правило – якщо приходить хоч одне маркетингове сповіщення – вимикаю всі сповіщення від додатку, і це трансформувалось в дуже гарну звичку – тепер телефон ні писку не подає! Єдина проблема з сервісами, де увага треба часто тут-і-зараз (Глово, Уклон та Нова Пошта, коли посилку треба забрати якнайшвидше), але розсилають такі от промо-сповіщення, від яких неможливо відписатись.
Я писав в підтримку (наївний, ха-ха!), і очікувано мені відповіли, що вимкнути таке неможливо.
Apple могла б обмежувати це своїми правилами (дати можливість відписуватись від таких сповіщень), але віриться, що у них турбота про Screen Time лише до якоїсь червоної лінії.
Сподіваюсь, що рано чи пізно зʼявиться в iOS можливість, де можна буде додатково фільтрувати сповіщення на основі тексту (наприклад, дозволяти всі сповіщення з фрази «До вас поспішає ...»), а до тих пір я знатиму, що тепер можна відправляти документи в якісь єбєня зі знижкою 15%...
Але от коли у мене релізнеться мій фенсі додаток – у мене такого булшиту не буде!
На днях на пошту впав лист від Kagi – це платна пошукова система, де немає реклами (гугл, привіт!), пошук релевантніший (гугл, ще раз привіт!) не відчувається, що пошукова система намагається тебе обдурити та продати (вже ж і так гроші заніс), і виглядає приємніше інших пошукових систем. З того ж дня я почав її використовувати – дуже подобається, досить адекватно вона працює, і можна навіть налаштувати пріоритети сайтів в результатах – гуглу таке не снилось! Є тріал та безплатний режим, тому якщо хтось хоче спробувати щось нове, але не умовний DuckDuckGo (я намагався пару тижнів ним користуватись, але здався) – це ваш шанс!
Далі я почав дивитись, що у них є для розробників. Окрім доступу до FastGPT, я побачив цікавий розділ з «Kagi Small Web RSS Feed», і тут я відкрив цей прекрасний термін, але не скільки про RSS (це ж було вже!), а про концепцію малого вебу.
Як пишуть автори Kagi у своєму блозі, точної дефініції цього терміна немає, але часто він описує невелику некомерційну частину інтернету, персональні сайти для людей, та про те, як на них діляться знаннями чи чимось цікавим без фінансової вигоди. Ну і нагадує про ностальгію 2010-х, коли маркетологи ще не заполонили інтернет, тому ніхто не намагався на кожному кроці щось продати. В інших блогах описують, що це також можуть бути сайти, які працюють дуже швидко, не завантажують js-бандли по 30 мегабайт, та кожен має свою естетику дизайну. Автори Kagi також посилаються на пости в блогах – один мужик аж цілу годину за це розповідав!
Чому не соцмережі?
Відомо, що соцмережі – маніпуляційна клоака, де не напишеш, що росія – країна-гній/непотріб та не запостиш фотку ридаючого Ілона Маска над фотографією мертвого російського генерала, і де алгоритми часто створюють більше проблем, чи вирішують рекомендаціями. Врешті, в соцмережах контент, створений користувачем, часто йому не належить. Ну і, звісно, боти/кенселінг/спам щасливішою людину не робить.
Іронічно, що більше людей переходить в мій блог саме через анонси в соцмережах, але…
Що робить Kagi?
Окрім того, що у них є стрічка зі всіма постами з таких сайтів (її не варто дивитись, бо там дуже багато всього), у них є окрема сторінка, де можна знаходити відкривати якісь випадкові пости по одному, а найцікавіше – вони пріоритезують персональні блоги у пошуку, що перетворює цю пошукову систему, і це дозволяє знаходити багато цікавого.
Шо по українському малому вебу?
Я якось заводив блоґролл з деякими цікавими блогами, за якими я слідкую, але їх насправді в рази більше, хоч і в більшості своїй їх створюють саме розробники та дизайнери, але там дуже багато цікавого, чого в соцмережах часто складно помітити. Наприклад, Володимир Смірнов написав про останню прочитану книжку про стоїків (в гудрідз таких коментарів ніхто не залишає!), Стас Говорухін написав гарний пост про людей, як мріють та діють, а Олексій Колодько пише про дизайн та, наприклад, про невеликі деталі у ботанічних парках. Або Poohitan згадував, як в перші дні повномасштабної війни в комендантську по Києву їздили. В такі блоги часто не перейти, не знаючи про автора (багатьох цікавих авторів я відкрив випадково). І хоч деякі пости влізуть в тред у твіттері (пардон, в Екс), є щось гарне у тому, щоб читати його та бачити якісь деталі на сайті. Ось в Олега Боженка є окремо фотогалерея, і у попередньому житті я навіть деякі місця колись вкрав звідти у свій список, щоб відвідати :)
Хочу свій сайт!
Насправді все ще є проблема з великим порогом – це не просто, як створити профіль в соцмережі, і навіть чатжпт може трохи допоможе, але там точно будуть якісь проблеми, про які якщо не запитати, то не буде відповіді. Є конструктори а-ля Wix, а для письменників є всякі компромісні рішення – блог-платформи Substack та наша українська Друкарня звідки з часом можна буде перенести все створене, але якщо ви хочете щось створити своє, і треба допомога – напишіть мені! Можливо (скоріш за все), чимось зможу допомогти :)
Як їх знаходити?
От тут і є проблема, тому випадково не потрапивши на сайт (наприклад, шукаючи мапу тривог або слово, в якого краще починати гру в Кобзу), їх складно знаходити. Можливо, був би сенс робити якийсь каталог з окремою стрічкою. Це фактично буде крок назад у 2009-й рік, коли мені, у 14 років, передали ключі до одного з блог-комʼюніті, але зараз більше розуміння, як краще будувати це все :)
Ще був колись гарний концепт блогролів – блогери давали посилання у себе на сайтах на інших блогерів, яких вони читають, і це трохи розв'язувало питання з пошуком нових блогів.
Звісно, що «Small Web» – це не майбутнє вебу, але це дуже приємна частина інтернетів, за яку я все ще вболіваю, і яку ваші чатгпт, сподіваюсь, не замінять :)
